Дане інфекційне захворювання кісток вражає від 2 до 5 з кожних 10 000 людей. Це одне з найдавніших захворювань. Вчені простежили його розвиток понад 250 мільйонів років тому. Остеомієліт – це запальний процес, який впливає на кісткову тканину, викликаний бактеріальною інфекцією.
Хвороба може з’явитися у будь-яких людей різного віку та статі. Діти до 3 років, люди похилого віку та люди з серйозними захворюваннями більш схильні до цього захворювання. У дітей інфекція частіше вражає довгі кістки, наприклад, кістки ніг і рук. У дорослих кісткові інфекції частіше вражають хребет.
Про тип захворювання
Залежно від локалізації інфекції, виділяють наступні типи остеомієліту:
- дистальний остеомієліт – ураження довгих кісток на кінці, наприклад, стегна, гомілки, передпліччя;
- проксимальний остеомієліт – ураження довгих кісток біля основи, наприклад, плечової кістки, ліктьової кістки, стегна;
- спинний остеомієліт – ураження хребців;
- вушний остеомієліт – ураження середнього вуха;
- скроневий остеомієліт – ураження скроневої кістки.
Симптоматика
Окрім болю, інфікована ділянка може бути червоною, теплою, набряклою та чутливою на дотик. Інші ознаки остеомієліту включають:
- дренаж (жовтий гній);
- лихоманка;
- дратівливість або млявість;
- обмежені, болючі рухи;
- втрата апетиту;
- біль у попереку;
- нудота і блювання;
- пітливість або озноб.
Ознаки остеомієліту відрізняються залежно від типу та причини. Деякі люди з хронічним остеомієлітом не мають жодних симптомів.
Якими є причини захворювання
Інфекція викликається біогенними бактеріями. Інфекція може потрапити в кістку двома шляхами: гематогенним шляхом або контактним шляхом. Відповідно до шляху зараження, остеомієліт поділяють на два основних типи: гематогенний остеомієліт та контактний остеомієліт. Лікування остеомієліту проводиться за допомогою антибіотиків, які підбираються відповідно до чутливості мікрофлори. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання для видалення некротизованих тканин.
Взагалі, нейрохірурги поділяють дане захворювання кісток на 2 типи: гематогенний та контактний. Гематогенним остеомієлітом можна заразитися під час ангіни, отиту, карієсу або апендициту. Контактний же може проникнути до кістки через відкриту рану, під час хірургічного втручання або перелом.
Ви більше ризикуєте отримати остеомієліт, якщо у вас є:
- штучний суглоб, наприклад заміна кульшового суглоба;
- інфекція крові або такі стани, як серповидноклітинна анемія;
- діабет, особливо пов’язана з діабетом виразка стопи;
- металеві імплантати в кістку, наприклад гвинт;
- травми від тиску (пролежні);
- недавній перелом кістки або операція на кістці;
- травматичне пошкодження або рана;
- слабка імунна система.
Стафілококи можуть викликати інфекції, якщо вони потраплять в організм через відкриту рану, перелом або інші пошкодження.
Стафілококи також можуть викликають остеомієліт у людей з ослабленим імунітетом, наприклад у людей з діабетом, серповидноклітинною анемією або іншими хронічними захворюваннями. Щоб зменшити ризик розвитку остеомієліту, важливо дотримуватися гігієни та своєчасно лікувати будь-які інфекції.
При несвоєчасному або неадекватному лікуванні остеомієліту можуть виникнути ускладнення, такі як:
- сепсис – важке інфекційне захворювання, що може призвести до смерті.
- ампутація – при ураженні великих кісток, що не піддається лікуванню.
- деформація – при тривалому запальному процесі.
Один з факторів, які важливо враховувати в контексті цього захворювання, це можливість інфікування через відкриті шляхи. Ці відкриті шляхи є відмінною точкою входу для патогенних мікроорганізмів у кісткову тканину та можуть виникнути за різних обставин.
| Відкриті переломи | Одним із основних механізмів, що може призводити до відкритих шляхів для інфекції, є відкриті переломи. Порушення цілісності кістки під час травми може створити доступ для бактерій у внутрішні структури. |
| Хірургічні втручання | Іншим частим шляхом є хірургічні втручання. Операції на кістках, які проводяться для виправлення переломів чи інших хірургічних процедур, можуть створювати відкриті шляхи для мікроорганізмів. |
| Інші ураження, що порушують цілісність бар’єра | Подібні ураження, такі як відкриті рани або дефекти в кістковій тканині, також можуть стати механізмом для проникнення інфекції. Це може включати ураження в результаті аварій, поранень, або інших ситуацій, де відбувається порушення цілісності бар’єру. |
Серед осіб, які використовують наркотики внутрішньовенно, існує більше ризик отримання остеомієліту, оскільки вони можуть користуватися нестерильними голками та менше уваги приділяти стерилізації шкіри перед введенням ін’єкцій.
Як діагностується остеомієліт?
Діагностика остеомієліту містить:
- Клінічний огляд. Лікар огляне уражену ділянку тіла, щоб оцінити її стан. При остеомієліті може спостерігатися:
- біль;
- набряк;
- почервоніння;
- підвищення температури тіла;
- загальна слабкість;
- втома.
- Лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові;
- швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ);
- білок С-реактивний (СРБ);
- аналіз крові на бактеріологічне дослідження.
- Інструментальні дослідження. До них відносяться:
- рентгенографія;
- КТ;
- МРТ.
Рентгенографія може виявити зміни в кістці, які можуть бути ознакою остеомієліту. КТ і МРТ є більш чутливими методами дослідження, які можуть надати більш детальну інформацію про стан кістки.
При гематогенному остеомієліті, коли інфекція потрапляє в кістку через кровоносні судини, аналіз крові на бактеріологічне дослідження може виявити збудника інфекції. Це важливо для вибору правильного лікування.
При контактному остеомієліті, коли інфекція потрапляє в кістку через відкриту рану або перелом, аналіз крові на бактеріологічне дослідження може бути негативним. У таких випадках для діагностики остеомієліту може знадобитися проведення біопсії кістки.
- Біопсія кістки – це процедура, при якій беруть невеликий зразок кістки для дослідження під мікроскопом. Цей метод дозволяє точно діагностувати остеомієліт і визначити збудника інфекції.
Діагноз остеомієліту вважається підтвердженим, якщо при проведенні одного або декількох методів дослідження було виявлено ознаки інфекції в кістці.
Як лікують остеомієліт?
Загоєння кісткової інфекції може зайняти багато часу. Інфекція може пройти швидше, якщо почати лікування протягом трьох-п’яти днів після появи перших симптомів. Лікування включає в себе:
- Антибіотики. Вони вбивають бактерії, що викликають інфекцію. Вам можуть знадобитися антибіотики протягом чотирьох-восьми тижнів, починаючи з внутрішньовенного введення антибіотиків у лікарні протягом одного-двох тижнів. Потім ви будете приймати ліки перорально протягом декількох тижнів. При хронічних інфекціях може знадобитися кілька місяців прийому антибіотиків.
- Протигрибкові препарати. Для лікування грибкових інфекцій вам може знадобитися приймати пероральні протигрибкові препарати протягом декількох місяців.
- Аспірація голкою. Ваш лікар використовує тонку голку для викачування рідини та гною з абсцесу.
- Знеболювальні препарати. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) лікують біль і запалення.
Хірургічне лікування остеомієліту
Іноді для лікування кісткових інфекцій потрібна операція. Після операції вам знадобляться антибіотики. Хірургічні варіанти включають кісткову хірургію та/або операцію на хребті. В першому варіанті лікар хірургічним шляхом видаляє (очищає) інфіковані мертві тканини та кістки. Проте ця процедура може призвести до деформації кісток. У другому – процедура запобігає руйнуванню хребців і пошкодженню спинного мозку, нервів та інших частин нервової системи.
Хірург повинен індивідуалізувати лікування для кожного пацієнта, оскільки захворювання “хазяїна” часто відіграють важливу роль у поширенні інфекції. Лікування вимагає ізоляції патогенів, значної санації для видалення всього інфекційного та некротичного матеріалу, а потім реконструкції кісток і м’яких тканин. Деякі пацієнти часто потребують мультимодального підходу, який включає командний підхід із залученням ортопедичної та пластичної хірургії, а також інфекційних захворювань та загальної медицини.
Як ви можете запобігти остеомієліту?
Важливо очищати та обробляти рани, щоб уникнути бактерій і запобігти інфекціям. Якщо у вас нещодавно був перелом кістки або операція, або ви маєте штучний суглоб, зверніться до Миц Костянтина на консультацію вже при перших ознаках будь-якої інфекції кісток. Проте в більшості випадків ви нічого не можете зробити, щоб запобігти остеомієліту.
Більшість людей з остеомієлітом одужують після лікування. Ваш прогноз тим кращий, чим раніше ви почнете лікування. Неліковані або хронічні інфекції можуть назавжди пошкодити кістки, м’язи та тканини.
Вам слід зателефонувати лікарю за номерами вгорі сайту, якщо ви ризикуєте отримати інфекцію кісток і відчуваєте:
- біль у спині, який не зменшується після відпочинку або знеболювальних;
- ознаки інфекції, такі як лихоманка та жовті виділення (гній);
- біль, що ускладнює рух.
Які питання можна поставити нейрохірургу?
- Чому я захворів остеомієлітом?
- Який у мене тип остеомієліту?
- Яке найкраще лікування цього типу остеомієліту?
- Які ризики та побічні ефекти лікування?
- Як я можу уникнути повторного захворювання остеомієлітом?
- Який тип подальшого догляду мені потрібен після лікування?
- Чи слід звертати увагу на ознаки ускладнень?
Шановні відвідувачі, ви маєте можливість отримати консультацію від видатного фахівця в галузі нейрохірургії – Миц Костянтина Богдановича. Фахівець приділяє увагу вислуховуванню проблеми, роз’яснює можливості варіантів лікування та відповідає вашим питанням. Записатися на консультацію легко: використовуйте онлайн-форму на сайті чи зв’яжіться з адміністратором за телефоном.
Не відкладайте своє здоров’я потім – отримайте консультацію від досвідченого фахівця в галузі нейрохірургії. Запишіться зараз і зробіть перший крок до вашого благополуччя!
Питання-відповідь
Остеомієліт – це запальний процес, який впливає на кісткову тканину, викликаний бактеріальною інфекцією.
Залежно від локалізації інфекції, виділяють наступні типи остеомієліту:
- дистальний остеомієліт – ураження довгих кісток на кінці, наприклад, стегна, гомілки, передпліччя;
- проксимальний остеомієліт – ураження довгих кісток біля основи, наприклад, плечової кістки, ліктьової кістки, стегна;
- спинний остеомієліт – ураження хребців;
- вушний остеомієліт – ураження середнього вуха;
- скроневий остеомієліт – ураження скроневої кістки.
- біль;
- почервоніння;
- набряк;
- чутливість на дотик;
- підвищена температура в області інфікованої ділянки;
- дренаж (жовтий гній);
- лихоманка;
- дратівливість або млявість;
- обмежені, болючі рухи;
- втрата апетиту;
- біль у попереку;
- нудота і блювання;
- пітливість або озноб.
Нейрохірурги поділяють дане захворювання кісток на 2 типи: гематогенний та контактний. Гематогенним остеомієлітом можна заразитися під час ангіни, отиту, карієсу або апендициту. Контактний же може проникнути до кістки через відкриту рану, під час хірургічного втручання або перелом.
Відгуки
